Світські інститути – це спільноти людей, що живуть у звичайних умовах мирянського життя, індивідуально чи в спільноті, працюючи за фахом та беручи участь у справах мирян. Водночас – через складені обіти чистоти, бідності й послуху – вони цілковито віддані Богові, щоб Його силою змінювати світ зсередини, наповнювати його духом Євангелія.
Інститут Непорочної Матері Церкви – це жіночий світський інститут на дієцезіальному праві, заснований у 1958 році о. Франциском Бляхницьким. Зараз триває процес затвердження інституту на папському праві.
Сьогодні Інститут налічує близько 100 осіб, котрі живуть у різних частинах Польщі, а також у Німеччині, Чехії, Словаччині та Україні.
Інститут належить до Конференції Світських Інститутів у Польщі та до Світової Конференції Світських Інститутів.
Цілі Інституту:
- реалізація покликання до святості шляхом ведення богопосвяченого життя в світі;
- дияконія задля уприсутнення Церкви-спільноти в локальних Церквах, особливо через діло Руху Світло-Життя. Найглибший зміст життя членів ІНМЦ – євангельські ради: чистота, бідність і послух. Вони є фундаментом спільнотного життя цілого Інститут – як для членів, що практикують спільне проживання, так і для тих, котрі живуть індивідуально. У ІНМЦ складають тимчасові та вічні обіти.
Основна риса духовності Інституту – постава служіння (дияконії), що полягає на наслідуванні Христа Слуги й Марії – Слугині Господньої, щоб віднаходити себе в безкорисливому дарі з себе (пор. GS, 24). Члени Інституту своєю консекрацією прагнуть наслідувати Непорочну в Її безмежному відданні через віру й любов Христові Обручникові, щоб цим брати участь у Її духовному материнстві щодо Церкви. Духовність Інституту виражається також у послідовному підході до Літургії як до вершини й джерела всього християнського життя.
Свою духовність члени ІНМЦ поглиблюють, зокрема, через практики внутрішнього життя. Серед них особливу роль відіграють
- особиста зустріч із Христом на молитві;
- Євхаристія;
- Літургія Годин;
- Розарій.
.
Апостольство членів Інституту полягає на свідченні їхнього богопосвяченого життя, оживленого молитвою та метаноєю, тобто постійною переміною життя. Інститут реалізує своє апостольське служіння, передусім, через харизму Руху Світло-Життя.